Ротавірусна інфекція — одна з форм гострої кишкової інфекції

Ще кілька десятиліть тому про цю недугу ніхто не знав, а у захворілих осіб діагностували гастроентерит. Вірус було відкрито у 1973 році, він отримав свою назву через характерну форму, що нагадує колесо (від латинського «rota» – колесо).

За данимиВсесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ротавірус є найбільш поширеною в світі причиною важких діарей у дітей до 5 років: в результаті щорічно близько 25 мільйонів осіб звертається за медичною допомогою, а близько 2 мільйонів осіб госпіталізується.

Ротавірус викликаєгостре запалення в шлунку та кишечнику і як наслідок - виникаєбіль та бурчання в животі, сильна діарея з водянисто-пінистими випорожненнями яскраво-жовтого кольору, блювота, лихоманка, і навіть зневоднення в немовлят, маленьких дітей, рідше у дорослих.

Цей стан розвивається буквально за лічені години. Також захворювання може проявлятися як ГРВІ:нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні.

У народі його називають «кишковий грип», хоча до справжнього вірусу грипу він не має жодного відношення.

Класичні симптоми ротавірусу у дорослих і дітей легко сплутати із сальмонельозом або харчовим отруєнням.

Джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій.

Найбільшу небезпеку становлять пацієнти в гострій фазі захворювання, коли концентрація вірусу в калі максимальна. Однак ротавірус може виділятися з фекаліями ще протягом 7-10 днів після зникнення симптомів, що робить людину заразною навіть у період одужання.

Інкубаційний період триває до 5 діб (в середньому — 2–3 доби).

Ротавірус вражає переважно дітей віком від 6 місяців до 5 років. У дорослих захворювання протікає легше, часто безсимптомно, але вони можуть бути носіями і поширювати інфекцію.

Для зараження достатньо невеликої кількості вірусних частинок. Це робить ротавірус однією з найпоширеніших причин спалахів у дитячих колективах.

Основні шляхи передачі включають:

контактно-побутовий – через брудні руки, іграшки, посуд, поверхні;

водний – під час вживання некип’яченої води або купання в забруднених водоймах;

харчовий – через продукти, які не пройшли достатню термічну обробку або були вимиті забрудненою водою.

Основними методами профілактики ротавірусної інфекціїє вакцинація та дотримання правил особистої гігієни.Вакцина захищає від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання.

Для забезпечення раннього захисту від інфекції достатньо дві або три дози, відповідно до інструкції вакцин, зареєстрованих в Україні.

Вакцину для профілактики ротавірусної інфекції випускають у формі суспензії для перорального застосування. Особливих застережень для щеплення від ротавірусної інфекції немає. Вакцину проти цієї інфекції можна поєднувати з іншими вакцинами, що включені до Календаря щеплень.

В Україні щеплення проти ротавірусної інфекції відносять до рекомендованих, тобто вакцинуватися можна за власні кошти.

Першу дозу вакцини варто ввести до того, як дитині виповниться 15 тижнів (можна з 6-ти тижнів). Усі дози ротавірусної вакцини діти повинні отримати до того, як їм виповниться 8 місяців (32 тижні).

Вакцини для дітей старшого віку та дорослих немає.

Неспецифічна профілактика полягає вдотриманні правил особистої гігієни (миття рук після відвідування туалету та громадських місць, перед їжею).

Овочі та фрукти необхідно ретельно мити водою питної якості, а під час епідемічного періоду рекомендується обдавати їх окропом. Для пиття та приготування їжі варто використовувати тільки кип’ячену воду. Особлива увага до якості молочної продукції: не можна вживати продукти сумнівного походження і з вичерпаним терміном придатності.

Якщо ротавірусну інфекцію вже виявили, то люди, які доглядають за хворими, повинні після миття рук додатково обробляти їх антисептиком.

Забрудненні іграшки та поверхні необхідно мити з мийним засобом, а обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус та попереджає його подальше передавання.

Негайно зверніться до лікаря, якщо у вашої дитини:

надмірна сонливість або надто тривалий сон;часте блювання;

менше бажання пити рідину;

стілець чорного кольору або в ньому є кров чи гній;

будь-яке підвищення температури тіла в дитини віком до 6 місяців;

висока температура тіла більше 24 годин у дитини старше 6 місяців.

Через блювання та діарею дитина не хоче їсти або пити. Це може призвести до зневоднення, а це небезпечно для життя.

Лікар-епідеміолог відділення епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб

Богородчанського відділення Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»

Глушко Надія