header-new2

  • Тисменицька міська рада
    Тисменицька міська рада
---------   ВІТАЄМО НА САЙТІ ТИСМЕНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ   ---------

Урядові сайти

stat

Sluzhba-Sudovoyi-Ohorony

ІСТОРІЇ НЕСКОРЕНИХ: БОГДАН ЛЕВАНДОВСЬКИЙ

«Я буду воювати заради мирного життя дітей»
(історія 45-річного сержанта «Едельвейсу» Богдана Левандовського із села Вільшаниця)
 
1Народився Богдан у селі Вільшаниця 10 листопада 1979 року в родині бухгалтерки та водія Тисменицького побуткомбінату. Мати нарівні з батьком багато працювала, була продавчинею, їздила за кордон. У родині була на 3,5 роки молодша дівчинка Галина. «Діти мої були дуже дружні, Богдан любив та піклувався про сестричку. Коли донька бешкетувала, син брав провину на себе, аби лише його Галинку не покарали.
Лише дорослим Богдан мені розповів, що багато років тому я марно його сварила»,- зі сльозами говорить мати воїна.
Богдан ріс жвавим, цікавився риболовлею, футболом, автомобілями та роботою на городі. Із 13 років хлопець вже вмів добре кермувати. У школі любив фізику та біологію. Після закінчення школи пішов в армію. Служив у місті Чортків на Тернопільщині. Там здобув звання сержанта. Відслуживши, поїхав у Чехію на заробітки, трудився на багатьох будовах. За зароблені важкою працею гроші Богдан Левандовський купив машину, повернувся додому та почав таксувати в Івано-Франківську.
«Там син і жив, разом з першою дружиною Любою,-розповідає пані Левандовська.—Син одружився у 22. Із жінкою познайомився в обласному центрі, вона жила в тому будинку, що і наші родичі. Ми до них приїжджали, там Богдан Любу й побачив. У них було велике весілля. У 2003 році в них народився син Руслан. Ми всі були щасливі». Богдан дуже любив сина, коли той підріс, навчив його водити машину. На жаль, родинне життя у Богдана Левандовського не склалося, він розлучився з дружиною. Незабаром чоловік мав другу сім’ю та сина Євгена, якому від батька передалася любов до машин. «Життя непередбачуване, і в Богдана склалося так, що він повернувся до першої дружини, – каже мати. – Мій старший онук Руслан, у листопаді 2021 пішов на службу, підписав контракт у прикордонних військах. А в лютому наступного року почалася війна».
4
 
 
9
 
16 червня 2022-го Богдан Левандовський добровільно пішов до війська. Коли йшов на війну, залишив батькам двох кошенят та попросив рідних, аби берегли пухнастих. Коти й досі живуть у батьків захисника. Дбав воїн про чотирилапих і на фронті. Служив Богдан Левандовський у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс», мав звання сержанта та позивний «Лаванда», був командиром кулеметного відділення стрілецького батальйону. Із фронту чоловік часто не телефонував, лише коротко писав батькам: «++, усе добре», і рідні після кожного повідомлення полегшено зітхали. На фронті був двічі був поранений та контужений, мав увесь правий бік прошитий осколками, які йому витягали протягом шести години. Лікувався у Дніпрі та в Івано-Франківську. Мамі чоловік тихо казав, що двічі йому пощастило залишитися живим, а втретє може не пощастити. Казав, наче щось відчував…
Воював на Донеччині, а в Чернігові 45 діб навчав новоприбулих бійців. Був вимогливим командиром, адже добре знав, що дисципліна, згуртованість і порядок на війні є запоруками збереження життя. Власне із воїнами, яких навчав, Богдан Левандовський продовжив службу. Їх повезли на Донеччину. «Син місяць не виходив на зв'язок, бо довго був на позиції, - згадує мати.—Опісля лише три дні відпочивав і знову пішов «на нуль». Коли минуло більше місяця, мати забила на сполох. Замполіт повідомив жінці, що з Богданом нема зв’язку, а там, де він є, щільні атаки ворога. У червні 2025-го матері повідомили, що Богдан зник безвісти. Датою загибелі вважається 20 червня. Трагедія трапилася поблизу села Переїзне Бахмутського району.
2
 
 
3
 
 
7
 
5
 
6
 
8
 
Побратими розповідали, що Богдан в останні години життя був поранений в ноги. Ще певний час жив. Та під градом суцільного вогню на ту ділянку фронту заледве добралася підмога. На превеликий жаль, сержант Левандовський вже був мертвим. Разом з ним не стало ще двох воїнів. Біля нього була вервиця та медальйон із зображенням Богородиці, які йому дали мати та дружина. Поховали захисника України у Вільшаниці. До речі, на фронті був і старший син Героя, Руслан.
10

Календар новин

Грудень 2025
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4

HEROES

join-us-facebook

podatky

1645021179 

diia1-1
 
gid1
 
ЦНАП
 
єдопомога
 
265x245
 
протидія насильству
 
 
el vpered
 
Фотоклуб КОЛУМБ м.Тисмениця