Скарлатина: що важливо знати батькам

Скарлатина - це гостре інфекційне захворювання, яке належить до групи стрептококових інфекцій. Воно проявляється підвищенням температури, болем у горлі, інтоксикацією та характерним висипом на шкірі.

Найчастіше на скарлатину хворіють діти віком від 1 до 9 років.

Збудник хвороби - бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).

Джерело інфекції - хвора людина або носій бактерії.

Шлях передачі - повітряно-краплинний: під час кашлю, чхання або розмови.

Захворюваність зростає у холодну пору року - восени та взимку. Інкубаційний період зазвичай триває від 2 до 7 днів (можливі межі - від 1 до 12 днів).

Як проявляється скарлатина?

Хвороба зазвичай починається раптово:

• підвищується температура тіла;
• виникає біль у горлі, розвивається ангіна;
• на мигдаликах може з’являтися біло-жовтий наліт;
• язик спочатку вкривається білим нашаруванням, а через 2-3 дні стає яскраво-червоним («малиновий язик»).

Через 1-2 доби після початку хвороби з’являється характерний дрібноточковий висип рожевого або червоного кольору. Він найчастіше локалізується:

• у нижній частині живота;
• у паховій ділянці;
• на сідницях;
• на внутрішній поверхні рук і ніг.

Обличчя зазвичай почервоніле, але носогубний трикутник залишається блідим - це типова ознака скарлатини.

Висип тримається 2-6 днів, після чого поступово зникає, а шкіра починає лущитися. Лущення може тривати до 2-3 тижнів.

Форми перебігу

Скарлатина може мати різний ступінь тяжкості:

• Легка форма - незначні симптоми інтоксикації, помірний висип.
• Середньотяжка - вища температура (до 39 °С), більш виражені прояви.
• Тяжка форма - сильна інтоксикація, можливі блювання, неврологічні порушення, ризик серйозних ускладнень.

Можливі ускладнення

Без своєчасного лікування скарлатина може призвести до небезпечних наслідків:

• отиту, синуситу, лімфаденіту;
• ураження нирок (гломерулонефриту);
• ревматизму;
• ураження серця та суглобів.

Після перенесеної хвороби формується стійкий довічний імунітет.

Лікування

Діагноз встановлює лікар на основі клінічних проявів та лабораторних досліджень.
Основою лікування є антибактеріальна терапія, яку обов’язково повинен призначити медичний працівник. Самолікування неприпустиме!

Профілактика

Щоб запобігти поширенню інфекції, важливо:

• своєчасно виявляти та ізолювати хворих;
• дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування;
• ізолювати хворого щонайменше на 24 години після початку прийому антибіотика (без антибіотика - до 21 дня).

Загальні профілактичні заходи:

• повноцінне харчування, багате на вітаміни;
• регулярне провітрювання та вологе прибирання приміщень;
• дотримання правил особистої гігієни, миття рук з милом;
• загартовування, фізична активність;
• своєчасне лікування хронічних захворювань ЛОР-органів.

Пам’ятайте: раннє звернення до лікаря та дотримання його рекомендацій - запорука швидкого одужання та профілактики ускладнень.

Бережіть здоров’я своє та своїх дітей!

Лікар-епідеміолог відділення епіднагляду та профілактики

інфекційних хвороб Богородчанського відділення

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Микола Фафлей