Статті
ІСТОРІЇ НЕСКОРЕНИХ: ІВАН КАСЮК
- Перегляди: 43
Нащадок лицарів УПА
(вшановуємо пам'ять 38-річного воїна Івана Касюка з Клубівців)

А ще з перших років життя Іван знав багато про національно-визвольну боротьбу українців, адже його дід по матері був вояком УПА. 20 січня 1947 року його, та ще сімох героїв, знайшли у лісі енкаведисти. Босих вели сміливців аж до міста Тлумача. Згодом засудили. Покарання відбував у Воркуті. Після звільнення довго хворів та помер молодим. Боролися за Україну і прадід Івана Касюка і брат його діда. Іван пишався славними родичами, а пані Ганна з гордістю казала, аби син завжди пам’ятав про їхню боротьбу.
Після закінчення 11 класу юнак пішов навчатися на водія. «Я була проти бо у мене брат та чоловік — водії, то завжди, коли вони в дорозі, — переживала,— зізнається жінка. — А тут й Іванко захотів бути за кермом… І хоч як би я не хотіла, бачила щире прагнення сина їздити на машині. Довелося дозволити йти вчитися». Коли Іван Касюк почув, що мати згідна, то наче крила в нього виросли за плечами. Кермувати хлопець вчився півтори роки в селі Угорники біля Івано-Франківська в навчальному комбінаті. Опісля отримав права на водіння вантажного транспорту.
Щоправда роботи за фахом, на жаль, знайти не міг. Тому Іван разом з товаришем майстрував дерев’яні будиночки та працював в одній з великих івано-франківських будівельних фірм. У 2005 році пішов в армію, служив на Івано-Франківщині та в Чернівцях. Був водієм-електриком. Згодом став їздити за кордон. Роботи не боявся ніякої, бо ще раніше їздив допомагати мамі на заробітках у Польщу.
«Син вивчив мову, умів добре розмовляти, читати і писати польською»,- розповідає мама воїна. У сусідній державі чоловік став водієм- далекобійником. Працював згодом і в Німеччині. Саме там застало Івана Касюка повномасштабне вторгнення.
«Крізь міцний сон я чула надворі метушню: як літали літаки, як в небі гриміло, та ніколи не могла й подумати що буде велика війна»,-- продовжує ненька Героя.— А тоді мені син зателефонував з-за кордону та сказав, яке в нас горе». 3 березня 2022-го чоловік повернувся додому та пішов у військкомат. Матері не зізнався, не хотів турбувати. Коли повернувся, то пані Ганна не могла цілий день слова вимовити з переживання. 26 квітня Івана Касюка взяли на службу в 24-ту окрему механізовану бригаду імені короля Данила.
На навчаннях був на Львівщині, у місті Яворів. 19 травня поїхав на Донеччину, в місто Покровськ. Воїн став водієм-електриком польового вузла зв’язку. Із фронту щодня телефонував матері. На превеликий жаль, довго повоювати Іванові Касюку не судилося. 7 липня 2022-го внаслідок артилерійського та танкового обстрілів ворогом позицій спостережних постів та ротного опорного пункту поблизу села Івано-Дар’ївка Донецької області боєць отримав поранення несумісні з життям і загинув. Разом із ним загинуло ще шість українських воїнів. Напередодні трагедії 6 липня Іван ще телефонував матері. Жінка одразу зрозуміла, що синові кепсько, бо він завжди казав: «У мене все добре, завтра зателефоную». Та при останній розмові цього не сказав, а дуже швидко обірвав бесіду. Наступного дня, власне коли й загинув Іван, були іменини воїна (Різдво Івана Хрестителя, за старим календарем). Мати хотіла привітати з іменинами, але боялася набирати, бо не знала, яка ситуація у її сина. І недаремно… Материнське серце відчуло біду.
…Поховали сміливця 13 липня у селі Клубівці. Посмертно нагороджений медаллю «Лицар бойового чину» від Івано-Франківської ОДА, військовою відзнакою від 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила Хрест Героя та орденом «За мужність» 3 ступеня. У Клубівцях є меморіальна дошка захиснику України.

Календар новин
Жовтень 2025 |
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
29 | 30 | 1
|
2 | 3 | 4 | 5 |
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 1 | 2 |
