Статті
ДО 75-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕГА ЛИШЕГИ
- Перегляди: 48
Олег Лишега – легендарна постать в українському літературному процесі, яку ще за життя називали богемним гуру сучасної української поезії. Належить до найбільш знакових та загадкових постатей української літератури ХХ – початку ХХІ ст. Народився 30 жовтня 1949 р. у м. Тисмениця, де закінчив школу. В 1968 р. вступив у Львівський університет на англійську філологію, однак був відрахований з останнього курсу через участь у самвидавчому журналі «Скриня». Після служби в армії якийсь час проживав у Львові, потім у Тисмениці, де працював на хутровій фабриці. Після одруження з поетесою Наталкою Мезенєвою переїздить до Києва. В 1997–1998 рр. перебуває у США на стипендії Фулбрайта і перекладає українською модерних американських поетів. В останній період життя почергово мешкає у Києві, Львові, Тисмениці. Помер від запалення легень 17 грудня 2014 р.
Дивовижний та глибинний талант Олега Лишеги розкрився в поезії, есеїстиці, прозі, драматургії та перекладах. Він є автором поетичних збірок «Великий міст» (1989 та 2012), «Снігові і вогню» (2002), «Зима в Тисмениці» (2014), «Розлоге дерево» (2020); прозових збірок «Друже Лі Бо, брате Ду Фу..» (2010), «Тепла вохра» (2016), «Високі жовті квіти» (2021). Його вірші вийшли в перекладах англійською у збірках «The Selected Poems of Oleh Lysheha» (1999) та«Dream Bridge: Selected poems. Oleh Lysheha» (2022). Також окремою книжкою, що мала назву «Збирання ожини» (2022), вийшли переклади американських поетів українською, які здійснив Олег Лишега.
Творчість Олега Лишеги представляє несподівані, оригінальні та глибокі візії життя. В ній постає засаднича опозиція до усталених понять та правил; розгортається динамічна візія дійсності, яка провокує постійний, вкорінений в інтуїції пошук важливого та значущого; здійснюються захоплюючі, унікальні мандри авторської уяви, які не можна передбачити наперед. Лишега у своїх творах відобразив творчий дух природи – вічноживий, мінливий, доцільний та точний у своїх виявах, багатий на різноманітні дивовижні форми. Він повернув і актуалізував в поезії первісне сприйняття, в якому важливим моментом є відчуття дотику, увага до поверхні та фактури обʼєкта. Його твори з явленими в них інтуїтивними осяяннями, несподіваними візіями життя та дивовижними метаморфозами можуть слугувати прикладом до твердження Канта, що геній – це той, через кого природа дає мистецтву правило…
Автор: Тарас Пастух,
доктор філологічних наук, професор,
завідувач відділу української літератури
Інституту українознавства імені І. Крип'якевича
НАН України у Львові
P.S. До слова, 14 листопада 2024 року о 14:00 год. у Народному домі м. Тисмениця відбудеться Вечір пам’яті Олега Лишеги
Календар новин
Жовтень 2024 |